14 жовтня 2016 року відбувся 7-й Український форум з управління Інтернетом IGF-UA

В ньому взяли участь понад 130 учасників з України та інших європейських країн, що представляють урядові установи, міжнародні організації, приватний сектор, громадянське суспільство, академічні та технічні співтовариства, засоби масової інформації та студентську молодь. Значна кількість учасників взяли участь у IGF-UA у віддаленому режимі.

IGF-UA продовжує бути важливим компонентом національної дискусії про майбутнє Інтернету в Україні.

В 7-му Українському Форумі з управління Інтернетом IGF-UA взяли безпосередню участь понад 130 учасників з усієї України та інших європейських країн, що представляють урядові установи, міжнародні організації, приватний сектор, громадянське суспільство, академічне та технічне співтовариство, ЗМІ та молодь.

Значна кількість учасників взяли участь у IGF-UA у віддаленому режимі. Учасники, які брали участь в IGF-UA дистанційно, мали можливість зворотного зв’язку через електронну пошту.

З підсумковими заявами на заключній дискусійній панелі виступили модератори панелей. Була підкреслена плідність дискусій, важливість впровадження міжнародного досвіду на теренах України та роль дискусій 7-го IGF-UA у подальшому вдосконаленні управління Інтернетом.

В ході обговорення ролі держави в процесах управління Інтернетом було запропоновано ряд практичних кроків, які мають здійснити українські урядові структури разом з представниками інтернет-спільноти, зокрема необхідних складових адміністративної реформи ІКТ-галузі в України, щодо поширення в Україні інформації про захист прав інтернет-користувачів. Були виказані різні думки представників держави, громадськості і бізнесу щодо необхідності публікації інтернет-провайдерами показників якості доступу до Інтернету.

Учасники дискусії з теми «Кібербезпека» визнали, що на сьогодні в Україні є недостатнім законодавче забезпечення питань кібербезпеки щодо рівноправної взаємодії держави, приватного сектору та громадянського суспільства, ігноруються європейські практики демократичного контролю за діями і повноваженнями влади, насаджуються практики держави-агресора і руйнується ІТ-сектор економки. Запропоновано поглибити та конкретизувати законотворчу роботу з цих питань, на понятійному та законодавчому рівні доцільно розмежувати проблеми інформаційної та кібербезпеки, при розробці законодавчих актів застосовувати різні підходи до захисту та адміністрування державних та приватних інформаційних ресурсів з урахуванням світового досвіду.

Всі законотворчі ініціативи, що передбачають роботу з інформаційними ресурсами (системами), мають проходити комплексну громадську експертизу на предмет можливості їх імплементації на апаратному, програмному і комунікаційному рівнях. До експертизи мають бути залучені експерти з академічної спільноти, фахівці в сфері ІТ та громадських організацій.

Держава має організувати ефективну взаємодію на усіх рівнях (між силовим блоком, владою, бізнесом та громадянським суспільством) та визначити повноваження та обов’язки, в межах яких неможливо перекладати виконання завдань з однієї структуру на іншу, створити умови для ефективної співпраці та взаємодії з неформальними громадськими об'єднаннями, які на волонтерських засадах виконують завдання захисту національного кіберпростору та протидіють кібератакам зовнішнього агресора, при проведенні розслідувань кібератак (кіберінцидентів) доводити до кінця розслідування та інформувати громадськість про їх ефективність.

Державна підтримка команд швидкого реагування на кіберінциденти (CERT): фінансового, кадрового, програмно-технічного, методичного тощо — фактично відсутня. Водночас, приватний сектор демонструє високу відповідальність та зацікавленість в розвитку приватних CERTів, зокрема створений та отримав міжнародну сертифікацію перший приватний CERT.

Учасники не знайшли відповіді на питання чи готова влада та суспільство виконувати закони та Конституцію України, разом з тим держава демонструє прихильність до запровадження антидемократичних методів контролю за комерційними та приватними секторами Інтернет. Європейські практики демократичного контролю за діями і повноваженнями влади блокуються та насаджуються практики держави агресора.

Державна політика щодо кібербезпеки знаходиться на низькому рівні в цілому, що провокує зловмисників та агресора на провадження активних дій на шкоду національним інтересам України в кіберпросторі.

Учасники дискусії з теми «Права і свободи людини онлайн» визнали, що права людини онлайн мають так само гарантуватися і не менше захищатися, як і оффлайн. Українські користувачі віртуального середовища є носіями прав і основоположних свобод людини, гарантованих міжнародним правом і Конституцією України. Українська держава, в особі її посадовців і органів влади, як це випливає з положень Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод, має не лише їх не порушувати, але й створити необхідні умови для реалізації шляхом ухвалення необхідних законів, організаційного та фінансового забезпечення. Виклики, що постають на цьому шляху вимагають об'єднання зусиль держави, громадянського суспільства та бізнесу.

Попри анексію Криму Російською Федерацією, що супроводжується утисненням свободи слова на півострові і репресіями проти кримсько-татарських і українських онлайнових ЗМІ та журналістів, попри збройний конфлікт на Сході України і потужну пропаганду з боку агресора, Українська держава і суспільство, завдяки вільним медіа, адаптувалось до новітніх викликів гібридної війни та відстоює національні інтереси не вдаючись до недемократичних методів обмеження свободи слова онлайн.

Учасники відзначають необхідність вжиття саморегуляторних заходів з боку медіа-середовища для реагування на такі виклики як «джінса», «медіа-боти», «інформаційний шум», а також пропонують впроваджувати програми з підвищення медіа-грамотності населення, професійних стандартів онлайнової журналістики, продовження реформ щодо прозорості власності, недопущення концентрації на медійному ринку і незалежності редакційної політики ЗМІ від впливу політично-фінансових олігархічних кіл.

Прийняття вкрай важливих для Українського суспільства законодавчих актів щодо блокування та фільтрування незаконного контенту в Інтернеті, що стосується захисту прав дітей, боротьби з тероризмом і мовою ненависті, так само як і захисту прав інтелектуальної власності, має відбуватися з дотриманням загальновизнаних принципів «необхідності і пропорційності» за умови залучення громадськості і бізнес-сектору на усіх етапах розробки та прийняття відповідних регуляторних актів. Стандарти Ради Європи і практика Європейського Суду з прав людини є дороговказом для впровадження необхідних регуляторних заходів в аудіовізуальному секторі, у сфері електронних комунікацій, при реформуванні законодавства щодо захисту інтелектуальної власності онлайн, захисту приватності і персональних даних, з дотриманням стандартів свободи вираження поглядів як оффлайн, так і онлайн.

Учасники дискусії підтверджують свою відданість принципу багатосторонньої участі в управлінні Інтернетом та широкої замученості усіх зацікавлених сторін на рівних засадах для вироблення і реалізації політик з метою забезпечення свободи, безпеки, стабільності та відмовостійкості Інтернету. Для гарантування невідворотність курсу Української суспільства на розвиток саме такого Інтернету, схвалюємо Багатосторонню декларацію-звернення щодо захисту прав і свобод людини онлайн з рекомендацією приєднання України до «Коаліції за свободу онлайн» (Freedom Online Coalition) та направляємо її вищим посадовим особам нашої держави.

Учасники дискусії з теми «Цифрова епоха для освіти» пропонують сприяти створенню єдиної Всеукраїнської освітньої платформи, інтегрованої точки доступу, «єдиного вікна» до наукової та освітньої інформації для забезпечення інтерактивної взаємодії усіх користувачів системи, запросити на наступний Форум з управління Інтернетом дітей з метою участі у роботі груп (можливо окремих) та надання пропозицій щодо питань, що їх стосуються, для створення безпечного та кращого Інтернету для дітей, а також сприяти поширенню кращих практик (кейсів) щодо захисту прав людини, що були порушені онлайн.

Учасники круглого столу з доменних питань в рамках теми «Захист інтелектуальної власності в середовищі Інтернет» обговорили зрослу значимість питань захисту інтелектуальної власності в Інтернет. Щороку виникає все більше конфліктів, пов’язаних з інтелектуальною власністю і суміжних порушень законодавства. Однією з головних проблем є завдання встановлення належного відповідача і точкового визначення того, де і за допомогою яких засобів здійснювалося порушення законодавства в інтернет-середовищі.

В практиці правозастосування з боку органів державної влади використовуються методи «широкого тралу», коли замість виявлення конкретного джерела порушення застосовуються неприйнятні методи повного блокування або припинення роботи хостингів, датацентров. В результаті український ринок хостингу зазнав кілька потрясінь, які призвели практично до його падіння більш ніж вдвічі. Хостинг мігрував в інші країни і продовжує там роботу. Замість точковї локалізації проблеми правоохоронні органи зруйнували бізнес кількох хостинг-компаній. Застосування подібних дій з боку правоохоронних органів неприйнятна, необхідне формування саморегулюючих інституцій для прийняття рішень щодо фіксації об'єктивних параметрів порушень і співпраці цих інституцій з державними органами.

Обговорена необхідність формування на українському доменному ринку процедури досудового вирішення спорів, в яку були б залучені і яку визнавали б усі учасники ринку. Було відзначено, що існують два підходи — на основі UDRP і ADRP.

В рамках теми «Загальний стан ринку реєстрацій доменних імен» учасники обговорили загальний стан ринку і визначили основну проблему ринку для домену .UA: фрагментованість адміністрування доменів третього рівня, яка виражається у відсутності єдиних правил їх реєстрації, а також різних вимогах до реєстраторів з боку регіональних регістрів. Також відзначена проблема високої ціни на домени, відсутність можливості впливу з боку всіх учасників ринку на рівень ціни. Особливі складнощі були відзначені щодо рівня ціни на домени другого рівня. Утруднює реєстрацію необхідність мати торгову марку, що в ряді випадків може заплутувати ситуацію, як в разі google.ua

В рамках обговорення ситуації з кириличним доменом .УКР було підкреслено, що ринок знаходиться в негативному тренді. Це пов’язано із загальним станом економіки. Істотний негативний вплив на ситуацію з .УКР надає відсутність сервісу повноцінної електронної пошти.

Учасники круглого столу відзначили, що управління Інтернет нерозривно пов’язане з правилами і нормами, що діють на доменному ринку і багато в чому визначаються практикою, яка склалася в Україні. Учасники виступили за збільшення впливу функції саморегулювання і формування відповідних механізмів, що мають кращі світові практики.